Оформлення спадщини від заведення спадкової справи до видачі свідоцтва про право на спадщину, посвідчення різноманітних заповітів, посвідчення довіреностей на ведення та оформлення спадкових справ.
Спадщина це:
Під спадщиною розуміються права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК). Таким чином, до спадщини відноситься не будинок або земельна ділянка, а саме право власності на ці об’єкти.
Куди звертатися?
У нотаріальну контору за місцем проживання (реєстрації) спадкодавця.
(Якщо це Київ – тоді приходьте до НАС!)
Або в нотаріальну контору за місцем знаходження майна, якщо невідомо останнє місце проживання померлого.
На визначення кола спадкоємців законом передбачено 6 місяців з моменту смерті спадкодавця.
Якщо Ви цей час пропустили – Вам пряма дорога до суду для відновлення термінів прийнять спадщини. (Крім випадків постійного проживання з спадкодавцем – такі особи вважаються такими, що фактично прийняли спадщину)
Після закінчення 6 місяців, нотаріус має право видавати спадкоємцям спадкове майно.
Запам’ятайте, що не після 6 місяців, а до 6 місяців Вам необхідно з’явитися з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса або надіслати нотаріально завірену заяву про прийняття спадщини поштою в ту контору де заведено спадкову справу.
Право на спадщину мають:
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народилися живими після відкриття спадщини. Крім того, спадкоємцями за заповітом можуть бути і юридичні особи, держава Україна, територіальна громада, іноземна держава.
Українське законодавство знає два види спадкування: за заповітом і за законом.
Спадкування за заповітом є пріоритетною підставою спадкування. Про це свідчить ст. 1217 ЦК України, в якій спадкування за заповітом стоїть на першому місці щодо спадкування за законом. Якщо фізична особа склала заповіт і не скасував його, то в разі смерті такої особи спадкування здійснюється за заповітом, тобто у відповідність до останньої волі спадкодавця.
Другим видом є спадкування за законом. У цьому випадку коло спадкоємців і частка у спадщині кожного із них визначаються не волею спадкодавця, а законом.
У законодавстві України передбачено п’ять черг закликання до спадкоємства. При цьому умовою закликання до спадкоємства кожної наступної черги є відсутність спадкоємців попередньої черги або усунення їх від права на спадщину, неприйняття ними або відмова від прийняття спадщини.
ст.ст. 1258 – 1267 Цивільного кодексу України.
Збір документів на оформлення спадщини довга і рутинна процедура.
Перелік документів для відкриття спадкової справи:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- довідка про причину смерті спадкодавця;
- заповіт (за його наявності);
- документи, що засвідчують особу спадкоємця (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
- якщо спадкоємець за законом, то потрібні документи для підтвердження родинних зв’язки – свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, тощо.
Для отримання свідоцтва про право на спадщину потрібно надати наступні документи:
- документи, що засвідчують особу спадкоємця (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
- документи на майно, свідоцтво на яке ви хочете отримати (свідоцтво про приватизацію, договір купівлі-продажу, договір дарування, державний акт на земельну ділянку технічний паспорт на нерухоме майно, технічний паспорт на автомобіль, тощо);
- оцінка нерухомого майна або транспортного засобу (у разі, якщо спадкоємцю необхідно буде сплатити податок);
- довіреність, якщо від імені спадкоємця діє представник;
- документи, що засвідчують особу представника за довіреністю.
Звертаємо увагу, що цей перелік не є вичерпним і залежить від спадкової маси!
Посвідчення заповітів.
Заповіт – воля спадкодавця за життя по переходу йому належного майна після його смерті.
Після процедури оформлення спадщини за заповітом, спадкоємцю (тому, на кого написано заповіт) майно переходить у власність.
Перехід права власності на майно, так би мовити відразу на момент підписання регулюється в договірному порядку (дарування, купівля-продаж, обмін, довічне утримання і т.д.)
Для посвідчення заповіту необхідно пред’явити:
- Паспорт фізичної особи-заявника (паспорт старого зразка книжечкою або паспорт нового зразка – ID-картка);
- Довідка про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) фізичній особі-заявнику;
- Довідка про реєстрацію місця проживання фізичної особи-заявника (потрібна у разі наявності у фізичної особи паспорту громадянина України нового зразка – ID-картки).
Також необхідно надати інформацію:
– кому заповідають спадок – прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження;
– яке саме майно заповідають і в якому обсязі (частках).